Поштові конверти зі станціями метро 1970-х років

Нарешті, в 1973 році з’явився перший авіаконверт на метрополітенівську тему — «Станція» Хрещатик «з малюнком Г. Комлева. Також дуже часто зустрічається немаркований конверт «Київ. Наземні станції метрополітену», проте точна дата його випуску невідома — такі конверти не каталогізувалися.

У 1978 році в Москві відбулося засідання колегії МСГТ, до цієї події був випущений красивий ХМК, картка з оригінальною маркою і проводилося спецгашення на Поштамті в Москві, що на Чистих ставках.

Поштові конверти 1960-х рр. зі станціями метро

У травні 1962 року Поштою СРСР була випущена серія художніх маркованих конвертів «Станції першої черги Київського метрополітену» на біло-синьому папері у двох різновидах — з водяним знаком «СК» і без нього. Кожен конверт коштував 4 копійки. Трохи пізніше, на початку 1963 року на конверті зі станцією «Арсенальна» з цієї серії київським товариством колекціонерів робилася надпечатка, присвячена 45-річчю повстання на заводі «Арсенал».

У 1966 році був виданий чудовий конверт «Станція» Завод «Більшовик» з ілюстрацією художника А. Калашникова. Він коштував 5 копійок, і існував у двох різновидах — з водяним знаком «8″ або без нього. У 1969 році випущений ХМК «Станція» Хрещатик «з малюнком Н. Ветцо.

Конверти до відкриття метро в Києві 1960 р

У день відкриття Київського метрополітену на Головпоштамті проводилося спецпогашення поштових конвертів і марок. Як повелося для особливих випадків, штемпель мав видатне оформлення — в даному випадку, зображення вагона метро в обрамленні букви «М».

На відміну від московського метро, ​​тема якого була добре розкрита в марках, київське отримало відображення в художніх конвертах, як загальних, так і місцевих випусків. Мабуть, одним з найбільш барвистих був конверт до відкриття першої черги, виданий київським товариством колекціонерів. На ньому напис — «6-ХІ-1960. Відкриття Київського метрополітену.» і малюнок наземного вестибюля станції «Університет».

Значки зі станціями метрополітену

Загальні нагородні та пам’ятні значки метрополітену

Нагородні та пам’ятні значки Метробуду

Сірникові етикетки із зображенням станцій метро

Етикетки для сірникових коробок із зображеннями станцій київського метрополітену випускалися в складі серій «Станції метрополітенів СРСР» і в декількох кольорових варіантах. В нашій колекції є два види зображень на етикетках розміром 44х32 мм.

Інститут шляхетних дівчат

Будівля інституту є творінням архітектора Беретті, того самого автора університету ім. Тараса Шевченка. До речі, сам Беретті жив з іншого боку вулиці. Тоді навчальний заклад був настільки відомим, що між киян ходила і не офіційна назва вулиці — вулиця дівоча.
Будівля, поява якої в місті стала справжньою подією — інститут шляхетних дівчат. До того часу схожі навчальні заклади існували вже і в Полтаві та Одесі. Але це не завадило київському інституту стати улюбленцем імператора. На його відкриття він виділив сенсаційну на ті часи суму в півмільйона рублів. Своїм шляхетним вихованням ми зобов’язані віковій традиції, яку розпочав відомий на всю імперію інститут шляхетних дівчат, заснований 1838 року.
Подробнее »

Абонементний талон на тролейбус (1966-1972)

Квитки на трамвай 1966‒1972 рр.

Колекція квитків 1961‒1966 рр.

В результаті грошової реформи 1961 року рубль «поважчав» в десять разів, і тоді встановилися звичні середньому і старшому поколінню, які протрималися до 1987 року тарифи на проїзд у міському транспорті: трамвай — 3 копійки, тролейбус — 4 копійки, автобус — 5 копійок.

У 1960-і роки київський транспорт поступово перейшов на безкондукторне обслуговування. Спочатку в трамваях, тролейбусах і автобусах встановлювалися касові апарати, що видавали рулонні квитки. (Спочатку апарати були розраховані на чесність пасажирів, але потім, коли грошей стали недораховуються, довелося поставити автоматичні каси, не видавали квиток, поки в них не буде опущена потрібна сума грошей.) Згодом каси ліквідували і перейшли до звичних нам і донині абонементними талонами, що підлягають компостування.

Напис «без кондуктора», напевно, робилася на талонах більш ранніх серій; на більш пізніх — безкондукторне обслуговування мається на увазі.


Квитки на метро

Прохід у метро в Києві здійснювався тільки по відривним квитками до появи автоматичних турнікетів, які брали п’ятикопійчану монету. Квитки, проте, продовжували існувати паралельно з турнікетами, хоча були мало поширені і застосовувалися рідко (їх потрібно було віддавати контролеру на ручному пункті пропуску). Коштували вони ті ж 5 копійок.

Коли в квітні 1991 року ціна на проїзд в метро зросла втричі, турнікети переробили: частина стала приймати 15-копійчану монету, частина — три п’ятака. При наступному підвищенні, до 30 копійок (січень 1992 року), турнікети переробили під прийом двох 15-копійчаних монет, але незабаром через виникший дефіцит розмінної монети їх довелося закрити, а вхід в метро встановити тільки по квитках. При наступних двох підвищеннях тарифу, до 50 коп. (Травень 1992) і 5 крб. (Грудень 1992), були виготовлені нові квитки відповідних номіналів.

У 1993 році турнікети були переобладнані для прийому жетонів, вартість (а іноді й форма) яких змінювалася при чергових підвищеннях тарифу. Пізніше з’явилися магнітні і безконтактні картки. Паперові квитки в київському метрополітені більше не використовувалися.

Запрошення в метро 1960 року

Квитки для проїзду в метро

Квитки на автобус 1961‒1966 років

Квитки на тролейбус 1961‒1966 років

Сайт зроблений виключно для знайомства з Києвом з "іншої сторони". Ніякої комерції. Якщо у Вас виникнуть питання щодо авторства статей чи фотографій - звертайтесь до адміністратора сайту